добра справа

1) (робота, заняття) work, business

2) (коло питань, сфера інтересів) affair, concern, business

3) тк. одн. ( мета діяльності) cause

4) ( діяння) deed, act

5) мн.

6) ( питання) matter, point

7) юр. case

8) канц. ( папка з документами) file, folder, dossier

9) (спеціальність, професія) occupation; concern

10)

1. діло, справа

2. судова справа, процес

- good cause праве/ добре/ справедливе діло; добра справа

- lost cause програна справа

- cause of peace справа миру

- cause of the workers справа робочого класу

- cherished cause of the people кровна справа народу

1) доброта; добросердість; м'якосердість

2) добра справа; добрий вчинок

3) м'якість клімату

* * *

1) доброта, добросердя; добра справа; добрий вчинок

2) м'якість клімату

1. n

1) справа, діло; вчинок

2) акт, дія; процес

3) закон; постанова; рішення; акт

4) документ, акт

5) театр. дія, акт

6) амер., розм. сцена

7) номер програми (на естраді)

8) дисертація

2. v

1) діяти, поводитися; працювати

2) теапір. виконувати (роль), грати

3) прикидатися, удавати

4) впливати, діяти (про ліки)

* * *

1) справа; вчинок

2) акт, дія; діяння

3) акт; закон; постанова; рішення ( суду)

4) юp., дип. акт, документ

5) театр. акт, дія; несхв. сцена

6) дисертація

7) pl вик. із дiєcл. в oдн.; peл. ( the Acts) Діяння апостолів

8) миcт., фoтo акт, зображення оголеної натури

••

1) діяти, робити, чинити; поводитися; ( часто for) діяти, брати участь ( у якій-небудь справі)

2) впливати

3) ( up to) бути на висоті ( чого-небудь); відповідати ( чому-небудь)

4) (as) працювати, служити; діяти в якості...

5) театр. виконувати ( роль), грати; гратися (про п'єсу, роль); несхв. прикидатися, придурюватися

1. n

1) сир

2) розм. гарна річ; добра справа

2. v розм.

переставати

* * *

1) ( твердий) сир

2) ( м'який) сир (тж. cottage cheese, white cheese)

3) їжа, що ріжеться або намазується як сир ( повидло)

4) cл. посмішка ( перед фотокамерою)

5) відригнуте ( дитиною) молоко

n амер., ком., розм.

1) вигідний покупець

2) легкий збут, продаж без труднощів

3) поганий товар у гарній упаковці

4) будь-який товар, проданий заочно (по пошті тощо)

5) вірна справа

6) рад. добірка (випуск) останніх новин

* * *

n; сл.; сл.

1) вигідний покупець

2) легкий збут

3) поганий товар в гарній упаковці

4) товар, проданий заочно

5) добра справа

6) зведення останніх новин

7) cл. заключна частина промови

1. n

1) перевага; привілей

2) користь; вигода; прибуток; благо

3) благодійність, доброчинність; благодіяння; милість

4) пенсія; допомога (страхова, по хворобі тощо)

5) юр. непідсудність

6) театр. бенефіс

7) церк. парафія

8) виграш (у лотереї); виграшний білет

2. v

1) давати користь; допомагати; справляти благотворний вплив

2) давати прибуток (вигоду)

3) одержувати користь (допомогу); здобувати вигоду

* * *

1) перевага, привілей; користь, благо; вигода

2) благодіяння, милість, добра справа

3) пенсія, матеріальна допомога (страхова, через хворобу)

4) юp. непідсудність

5) театр. бенефіс (тж. benefit night)

6) цepк. заст. парафія

1) приносити користь, допомагати; благотворно впливати; приносити вигоду, прибуток

2) отримувати користь, допомогу; мати зиск

1) перевага, привілей; користь, благо; вигода

2) благодіяння, милість, добра справа

3) пенсія, матеріальна допомога (страхова, через хворобу)

4) юp. непідсудність

5) театр. бенефіс (тж. benefit night)

6) цepк. заст. парафія

1) приносити користь, допомагати; благотворно впливати; приносити вигоду, прибуток

2) отримувати користь, допомогу; мати зиск

1) доброта, добросердя; добра справа; добрий вчинок

2) м'якість клімату

n; сл.; сл.

1) вигідний покупець

2) легкий збут

3) поганий товар в гарній упаковці

4) товар, проданий заочно

5) добра справа

6) зведення останніх новин

7) cл. заключна частина промови

* * *

1) добры

2) (красивый) прыгожы, харошы

* * *

в разн. знач. добры

- кузнечное дело

- землемерное дело

- лесосплавное дело

- столярное дело

* * *

1) справа, -вы жен.

2) (работа) работа, -ты жен., справа, -вы жен.

3) (предприятие) уст. (камерцыйнае) прадпрыемства, -ва ср.

4) (сражение) воен. уст. бой, род. бою муж.

бітва, -вы жен.

- идти на конфронтацию

- идти навстречу

- готовый идти на риск

- стремительно идти

- идти напрямик

* * *

1) ісці

2) (ехать) ісці, ехаць

3) (двигаться по воде) ісці

4) (сдвигаться с места) разг. ісці, пасоўвацца

5) (устремляться на приманку) брацца

6) (протекать во времени, проходить) ісці, мінаць

7) (вдвигаться внутрь, приходиться впору) лезці

8) (тянуться — о горах, лесе и т.п.) ісці, цягнуцца

9) (падать, литься) ісці

10) (быть подходящим) разг. пасаваць, падыходзіць

(быть к лицу) быць да твару

(иметь отношение) датычыцца, мець дачыненне

11) (принимать какое-либо течение) ісці, брацца

(клониться) хіліцца

оң I

1. правый;

оң кол правая рука;

оң араан уст. правый фланг;

түндө оң кырыңан (или оң жамбашыңан) жаткансыңбы?

1) ты ночью спал на правом боку?

2) перен. тебе очень везёт;

оңдон-солдон

1) справа и слева;

2) со всех сторон;

оңду-сол или оңду-солду

1) направо и налево, с правой руки и с левой;

оңду-солду камчылап, оң-тетири теминип фольк. стегая (коня) справа и слева, пришпоривая то справа, то с обратной стороны;

2) везде; все;

оолугуп кетсе, Семетей, оң-солдун алы жетеби? фольк. если раззадорится Семетей, разве хватит у всех сил (против него) ?

каранып оңду-солуна оглядываясь то направо, то налево;

ойлонуп келер-кетер, оңду-солду думая о том о сём, обдумывая всё;

2. подходящий, соответствующий, удачный, благоприятный, благотворный; положительный;

иш оң дела хороши;

ишиң оңбу? хороши ли твои дела?

оң болор эле было бы хорошо (если бы...);

замандын оңуна туш келип благодаря благоприятному стечению обстоятельств;

жол оңунан! предстоит удача!, дело идёт на лад!;

барбаганыбыз оң болуптур хорошо, что мы не пошли;

оң айткан сөз дельное слово;

оң айткан сөзгө тил албайт дельного слова он не слушает; суть дела понять не может;

иш оңунда дело идёт хорошо; дело в шляпе;

иш оң болгон жок дело не вышло;

иш оң келбей турат дело не ладится;

оң көрүнүш положительное явление;

оң таасир благотворное влияние;

оң каарман положительный герой (в литературе);

оңбу? нормально ли (идут роды) ?

айы оңдон тууган или оң көзү тартат ему везёт;

айым оңдон тууган обстоятельства для меня складываются благоприятно; мне везёт;

тамагын майламайын оң таппайт кто его не "подмажет", ничего хорошего не будет иметь;

ал бизди оң кылбады или ал бизди оң таптырбады нам от него не поздоровилось;

арабаны оң баштамтып или арабаны оң тартып поставив телегу так, чтобы можно было садиться;

бөркүңдү оң кийсеңчи надень-ка ты шапку-то как следует;

оң түштүк см. түштүк 2.

оң- II

1. быть удачным, удачливым; наладиться;

колго түшкөн коёнду коё берген оңорбу? разве будет толк из того, кто выпускает из рук пойманного зайца?

асты оңбо! чтоб тебе никогда не видать добра!;

оңбойсуң у тебя дела не пойдут на лад, тебе добра не видать;

оңо турган иш эмес дело, которое не может быть удачным;

иши оңбогон дело его не пошло на лад;

2. начать жить зажиточно, с достатком, добиться достатка, состоятельности, хорошей зажиточной жизни; процветать;

жылда нойгут жылкысын тийип алып, оңчу экен фольк. угоняя ежегодно коней у нойгутов, он увеличивал свой достаток;

калжың, оюн дуу кылып, оңуп жаткан күн болду фольк. затеяли шутки, шумные игры, пришли дни достатка;

калың журт бейпилдикке оңгон массы народные зажили в мире и достатке;

оңбогон непутёвый; тот, из которого толку не выйдет;

оңбогур! неладный!, чтоб ему неладно было! (употребляется и как похвала);

эч бир кимден кем эмес, бул оңбогурдун акылы фольк. ума у этого неладного не меньше, чем у кого-либо;

оңбоюн пусть мне неладно будет (если...);

оңбогондой очень, весьма;

оңбогондой чоң очень большой, громадный;

оңбогондой иш кылды он сделал большое дело.

оң- III

линять, выцветать;

оңду кийген тонубуз, казык болду колубуз фольк. полиняла одежда, которую мы носим, мы изнурены работой (т.е. мы живём в нужде и изнурены работой);

кырк жыл сууга чыласа, кылт этип, чети оңбогон фольк. хоть и сорок лет мочили в воде (этот ковёр), у него (даже) краешек ничуть не полинял.

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

коснуться

1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;

2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;

3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);

4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;

5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;

6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.

* * *

несов.; сов. - косн`уться

1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)

2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти

3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

представиться

1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;

2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;

3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;

4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;

5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;

6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;

7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];

8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;

9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;

10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;

11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];

12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.

* * *

несов.; сов. - предст`авиться

1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися

2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися

3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися

4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися

1. n

1) частина; частка

2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справа

3) том, частина книги; серія

4) звич. pl частина тіла, орган, член

5) роль; значення

6) бік, сторона

7) звич. pl край, місцевість

8) юр. сторона (у процесі)

9) pl здібності

10) група, фракція

11) амер. проділ (у волоссі)

12) муз. партія, голос

13) архт. 1/30 частина модуля

14) грам. форма, частина

2. adv

частково, почасти

3. v

1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати

2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися

3) розлучати (ся), розставатися

4) рознімати, розбороняти

5) розчісувати на проділ (волосся)

6) відрізняти, виділяти

7) платити

8) умирати

9) мор. зриватися з якоря

* * *

1) частина, частка

2) участь ( у роботі); обов'язок, справа; зобов'язання

3) частина ( книги), том; серія

4) pl частина тіла, орган, член

5) роль ( актора); роль, значення

6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)

7) pl край, місцевість

8) pl; icт. здібності

9) cл. проділ у волоссі

10) гpaм. частина, форма

11) тex. деталь, частина

12) мyз. партія, голос

13) apxiт. 1/30 частина модуля

1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися

2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися

3) рознімати

4) розчісувати на проділ ( волосся)

5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)

6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити

7) умирати

8) icт. ділити ( між ким-небудь)

9) мop. зриватися з якоря

1. n

1) честь; чесність

2) благородство, шляхетність; честь

3) добре ім'я, добра репутація, честь

4) цнота; чистота; доброта; жіноча честь

5) почесть; шаноба, пошана; повага; шанування

6) слава, честь

7) честь (у формулах ввічливості)

8) (H.) честь (титул)

9) pl почесті; урядові нагороди, ордени

10) pl відзнака (при складанні екзаменів)

11) уклін, реверанс

2. v

1) шанувати; поважати, вшановувати

2) відзначати нагородою; удостоювати (чогось — with)

3) фін. оплатити

4) додержувати (умов); виконувати (зобов'язання)

* * *

1) честь, чесність; благородство

2) добре ім'я, гарна репутація; ( жіноча) честь; цнотливість, чеснота, чистота

3) пошана, шана; повага

4) честь

5) pl почесті; ( урядові) нагороди

6) pl; cл. відзнака ( при здачі іспитів)

7) pl; кapт. онери ( старші козирні карти)

8) icт. уклін, реверанс

1) шанувати, поважати

2) ( with) удостоювати

3) дотримуватися ( умови); виконувати ( зобов'язання)

4) eк. акцептувати ( тратту); оплатити (тратту, чек)